Критерії відбору дітей у дитячий хореографічний колектив
Правильно визначити здатності й можливості дітей для успішного навчання їх хореографії непросто. Керівник повинен побачити в кожній дитині потенційного танцівника, будуючи свій прогноз за фактом присутності яких-небудь умінь і здатностей, даних дитині природою від народження.
По якому ж принципу слід відбирати дітей для навчання хореографічному мистецтву? Для виконання специфічної хореографічної діяльності потрібні гарні фізичні, хореографічні дані, емоційна насиченість образів, міцна пам'ять і уява. Обдарованість і праця, праця й талант тісно взаємозалежні.
При відборі дітей, керівник дитячого хореографічного колективу повинен відстежити й визначити зовнішні сценічні дані дітей, музичні, ритмічні здатності, медичні показники.
1.Визначення зовнішніх сценічних даних.
Існують основні типи додавання - долихоморфный і брахоморфный.
Долихоморфный - це астенічний тип, ріст високий або вище за середнє, тулуб короткий, мала окружність грудної клітки, середні або вузькі плечі, довгі нижні кінцівки, малий кут нахилу таза, хода з розгорнутими стопами (носки нарізно).
Брахоморфный - ріст середній або нижче середнього, тулуб довгий, більша окружність грудної клітки, широкі плечі, короткі нижні кінцівки, великий кут нахилу таза, хода зі стопами розгорнутими всередину.
При відборі дітей долихоморфный тип переважніше, особлива увага приділяється пропорційному додаванню тіла, тому що пропорційно складений організм легше переносить навантаження й перевантаження, які неминучі в майбутній роботі. Визначаються хореографічні дані, такі як выворотность ніг, величина кроку, підйом стопи, гнучкість тіла, стрибок.
Выворотность ніг - це здатність повертати верхню частину ноги в тазостегновому суглобі навколо осі так, щоб коліно, гомілка й стопа вільно поверталися назовні. Така выворотность залежить від вільної рухливості тазостегнового суглоба, еластичності м'язів стегна й зв'язувань, від неглибокої западини таза й маленької довгастої голівки стегнової кістки. Крім того, педагог визначає й пасивну выворотность, тобто  виявляє ступінь запасу выворотности для можливого її розвитку в процесі навчання.
Підйом стопи - це зовнішня виразність поздовжнього зводу стопи й можливість добре витягнути стопу разом з пальцями. Стопа повинна виводитися в одну лінію з гомілкою при високому ступені рухливості в гомілковостопному суглобі й пальцях.
Гнучкість тіла - це здатність вільно максимально прогнутися назад. Прогин відбувається за рахунок верхніх поперекових і нижніх грудних хребців.
Величина кроку - це ступінь рухливості тазостегнових суглобів і хребетного стовпа. Крім того, вона залежить від еластичності м'язів. Критерієм величини кроку є кут піднятої ноги не нижче 90º для хлопчиків, і вище 90º для дівчинок.
Стрибок - це здатність високого відштовхування - балон, який залежить від рухливості суглобів нижніх кінцівок, а також від функціональних можливостей м'язів ніг. М'якість приземлення характеризує еластичність триглавого м'яза гомілки й п'яткового сухожилля, а також щільно притиснуті п'яти до підлоги при низькому присіданні.
Відсутність яких-небудь хореографічних сценічних ознак не є ще підставою для відмови в прийомі до колективу. Слід ураховувати ще й музичні й танцювальні можливості дитини.
2.Музичні, ритмічні, танцювальні здатності.
Емоційність і темперамент мають велике значення для майбутнього виконавця і його складної психолого-емоційної сценічної діяльності. Індивідуальні здатності залежать від властивостей нервових процесів: порушення, гальмування, їх сили, урівноваженості й рухливості. Швидкість розвитку музичних здібностей залежить від темпераменту й ступеня обдарованості дитину. Пропонуються прості способи виявлення цих даних: марширування під музику, ритм і темп якої час від часу міняється, імпровізація танцю або ритм